UKRAINIAN POLITICAL SCIENCES ASSOCIATION / ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ НАУК

Володимир Гвоздєв. ІНТЕРНЕТ І КРИЗА ГАЗЕТ: РЕАЛІЇ ТА ПРОГНОЗИ

кандидат філологічнихї наук, доцент кафедри журналістики СНУ ім. В.Даля



 

                   УДК 007 : 304 : 070

 

У статті аналізуються найбільш істотні зміни, що відбуваються в сучасному інформаційному просторі під впливом Інтернету в умовах глобалізації, та прогнози щодо подальшого розвитку медіасфери.

Ключові слова: Інтернет, журналістика, преса, друковані ЗМІ, газети, журнали, інформаційний простір, медіааудиторія, онлайн, тираж.

 

Gvozdiev V. M. Internet and newspaper crisis: realities and predictions

This article analyzes the most significant changes occurring in modern information space under the influence of the Internet in the context of globalization, and the forecasts for the further development of the media.

Keywords: internet, journalism, media, print media, newspapers, magazines, information space, media audience, online, circulation.

 

Гвоздев В. Н. Интернет и кризис газет: реалии и прогнозы

В статье анализируются наиболее существенные изменения, происходящие в современном информационном пространстве под влиянием Интернета в условиях глобализации, и прогнозы относительно дальнейшего развития медиасферы.

Ключевые слова: Интернет, журналистика, пресса, печатные СМИ, газеты, журналы, информационное пространство, медиааудитория, онлайн, тираж.

 

У ХХІ столітті в світовому та національному інформаційному просторі відбуваються докорінні трансформації. Глобалізація змінює структуру й  напрями інформаційних потоків. Відбувається інтеграція, а в деяких випадках розпад комунікаційних систем. Спостерігаються принципово нові тенденції розвитку системи ЗМІ та медіаринку. Ключовими чинниками кардинальних змін у медійній царині є Інтернет, розвиток цифрових технологій, які цілковито охопили й журналістику.

Виник новий її різновид – Інтернет-журналістика (або веб-журналістика, онлайнова, мережева, мультимедійна, комп’ютерна, кібержурналістика). Її можливості значно розширюють «територію свободи», що й дозволяє Україні належати в рейтингу свободи слова міжнародної правозахисної організації Freedom House, принаймні, до числа «частково вільних країн». Згідно з опублікованою 1 травня 2012 року доповіддю про стан свободи преси, Україна посідає 130 місце разом із Південним Суданом. У рейтингу свободи слова Freedom House 2011 року Україна посідала 121 місце, 2010 р. – 115-е. Тобто за один рік Україна опустилася в рейтингу на 9 позицій. Це сталося в результаті посилення державного контролю за ЗМІ. Їх власники дедалі частіше зазнають політичного тиску стосовно змісту медіа. За висновком Freedom House, ситуацію в Україні погіршує централізація влади в руках однієї родини. Загалом у рейтингу значиться 197 країн і територій. Україна входить до групи з 72 держав з частково вільним станом свободи преси, посідаючи одне з останніх місць у цій групі. 66 країн оцінені як вільні, 59 – як невільні [11].

Саме Інтернет як простір вільної комунікації та поліфункціональна система виступає як своєрідний гарант часткової свободи в країнах, що розвиваються. М. Кастельс [5] характеризує Інтернет як становий хребет глобальної комп’ютерної комунікації.

Мета цієї статті – показати найбільш суттєві зміни, що відбуваються в журналістиці, інформаційному просторі під впливом Інтернету, нових цифрових технологій.

Об’єкт розвідки – вплив Інтернету на формування сучасного інформаційного простору, поведінкових стратегій ЗМІ, а також на медіааудиторію в умовах світової глобалізації.

Предмет дослідження – тенденції та перспективи розвитку сучасної системи ЗМІ, причини й наслідки її модифікації в інформаційно-комунікаційному суспільстві.

Інтернет, з одного боку, поєднав усі типи ЗМІ (в глобальній мережі репрезентовані та мають власні сайти інформагенції, газети, журнали, телекомпанії, радіостанції, власне онлайнові видання, їхні спеціальні проекти), а, з іншого, й сам являє собою унікальне джерело інформації. Внаслідок цього відбувається стрімка міграція медіааудиторії в Інтернет. Значна її частка перемістилась у віртуальний простір, остаточно віддавши перевагу екранному (моніторному) читанню, перегляду телепрограм і прослуховуванню радіопередач в Інтернеті замість користування традиційними ЗМІ.

Таким чином, «всесвітня павутина», мультимедійні технології спричинили еволюцію традиційної журналістики. «На часі зафіксувати глобальну інтернетизацію традиційних ЗМІ плюс розвиток альтернативного виду ЗМК – інтернету» [2, с. 56].

У тотальній інтернетизації вбачають загрозу подальшому існуванню преси. Медіааналітик А. Мірошніченко [8-9] висунув гіпотези щодо скорого занепаду друкованої доби та зміни «технологічної формації». Фактори, що наближують і прискорюють кінець преси, пов’язані, за його твердженням, саме з технологічним прогресом. Багато з них є очевидними, бо відображають наявні переваги Інтернету: оперативність, масовість, мультимедійність, мультиканальність, швидкість доставки інформації, в чому преса явно програє. Через величезну кількість каналів цінність газетного повідомлення девальвується. Внаслідок цих метаморфоз масова інформація дешевшає до безкоштовності і вже не в змозі утримувати своїх виробників. Продаж паперових версій ЗМІ втрачає сенс і тому, що дискретність, порційність пресових повідомлень замінюються безперервним потоком інформації. Періодичне її споживання поступається місцем цілодобовому, перманентному – передовсім, завдяки портативним носіям. Періодика з її порційністю в цей тренд не вписується. Таким є культурно-економічне тло гибелі паперових ЗМІ, зумовлене технологічними змінами.

Згідно з «теорію смерті газет» А. Мірошніченка, онлайнові ЗМІ через чверть століття остаточно витіснять з медіаринку періодику. З погляду цього дослідника, преса протистоїть не Інтернету, а ходу історії. Інтернет сам є наслідком деяких історичних обставин, які впливають на смерть преси. Причини її вимирання лежать передовсім в економічній площині. Традиційні ЗМІ надто залежать від інфраструктури розповсюдження. Оскільки за способом споживання вони є роздрібним масовим товаром, то потребують розгалуженої та доволі дорогої системи дистрибуції з потужною оптовою ланкою, логістикою. Ключовим же чинником виживання будь-якої розгалуженої роздрібної дрібнотоварної мережі є порогове наповнення товаром і асортиментом. Якщо наповнення нижче за поріг, мережа не в змозі підтримувати себе в робочому, життєздатному стані.

Саме це, за прогнозами, й станеться з системою дистрибуції класичної преси, коли інтерес читачів до газет і журналів упаде нижче за порогове значення. Внаслідок падіння попиту преса стає для дистрибуції, яка в класичній бізнес-моделі ЗМІ розглядається як окремий суббізнес, невигідним обтяженням. Причому передбачається, що розпад дистрибуції преси буде не поступовим, а історично миттєвим – відбудеться впродовж лише кількох років. Сотні тисяч читачів – представників «газетного покоління» – хотіли б і далі звично читати газети та журнали, але редакції, втративши інфраструктуру розповсюдження, просто не зможуть доставляти сотні тисяч примірників своїм читачам.

З огляду на це, друкованим ЗМІ ставиться «смертельний діагноз»: вимирання газет обумовлено технологіями (Інтернет, мульмимедіа), почнеться крахом дистрибуції наприкінці 2010-х років, а завершиться в 2030-ті роки уходом останнього «газетного покоління». Процес умирання преси триватиме орієнтовно з 2017-го по 2035-й рік (втім, дослідники пророкують й інші «чорні» для газет роки – зокрема, 2037-й, 2043-й). Таким чином, газетній добі, якщо вірити цим прогнозам, лишилося існувати десь не більше 25-30 років.

Проте разом зі смертю газет, які є душею журналістики, не помре, на переконання А. Мірошніченка, сама журналістика як соціальний інститут і продовжить існувати в тому чи іншому вигляді. Простота авторства й взаємозв’язків призведе до атомізації суспільства. Чим більше каналів і форматів комунікації, тим більше роз’єднаність у соціумі. За цих умов попит на комунікативні авторитети, які б пропонували єдину для всіх систему координат, єдині орієнтири та навігацію, зростатиме. Це виклик для журналістики, або постжурналістики, яку обов’язково потребуватиме суспільство.

О. Куриленко зазначає: «Інтернет занадто швидко увійшов до нашого медіа-життя. Тому виникає питання, що має із нього вийти?

На думку дослідника ЗМІ Філіпа Майєра, це будуть традиційні газети. Він так і назвав свою книгу "Зникнення газет".

Більшість дослідників медіа-ландшафту погоджуються з тим, що нові види ЗМІ, Web 2.0, Podcasts, новини з мобільного телефону та сучасні можливості постійно перебувати в мережі через мобільний зв'язок та систему Wi-Fi ставлять видавців та редакторів класичних газет перед багатьма питаннями та новими викликами…

Звісно, ознаки криз газет відомі: інтерес читачів згасає, наклади газет знижуються, прибуток від реклами зменшується.

Україна – провінційна країна глобального села, тому нашу завтрашню реальність потрібно видивлятися в сьогоднішній американській.

2010 став переломним на ринку реклами США, адже "нет-газети" зібрали 25,8 мільярдів доларів (більша частина грошей осідає не у виробників контенту, а у пошукових систем), а старі газети – 22,8.

За підрахунками Газетярської асоціації США, протягом 1990-2004 років кількість людей, працюючих у друкованих газетах Сполучених Штатів, зменшилась на 18%. І це в епоху інформаційного суспільства, коли в газетах працюють в основному білі комірці, випещені третім сектором.

Більш того, як з’ясувала компанія Pew Research Center у ході свого щорічного дослідження "State of the Media", 46% американців читають новини в Інтернеті як мінімум тричі на тиждень, тоді як газети (в тому числі їх онлайн-версії) лише 40%.

Отже, криза газет у США безсумнівна.

Український ринок друкованих ЗМІ з невеликим запізненням також підтримує світові тенденції. Якщо звернути увагу на тиражі, побачимо, що у 1990 р. тираж становив 25 мільйонів примірників, у 1995 – 21, у 2000 – 48, у 2006 – 90, у 2009 – 55.

Починаючи з 2006 року, йде стабільне падіння тиражів друкованих газет, що важко пояснити лише одним негативним впливом глобальної економічної кризи...

Звісно, Інтернет-газети мають переваги: актуальність, дешевизна та глобальність доступу. Утім, у друкованих газет є також своя перевага – краща аналітика. На цьому факті наголошує німецький видавець Верне Д’інка» [7].

Статистичні дані, оприлюднені Міжнародною асоціацією бюро тижневого аудиту (IFABC), засвідчують, що читацька аудиторія газет скорочується практично по всьому світові.

«У 2011 році члени IFABC в 23 країнах земної кулі продавали 123 500 000 примірників газет на місяць. Це майже на 2 млн. менше, ніж роком раніше, – скорочення склало 1,6%. Падіння тиражів спостерігається у всіх країнах, по яких представлена статистика, за винятком Бельгії, Бразилії, Малайзії та США (втім, у Малайзії ріст виявився символічним – 0,08% або близько 3 тисяч примірників).

Найбільш сильне падіння циркуляції газет спостерігалося в Румунії, Іспанії та Чехії. Так, у Румунії у трьох газет тиражі впали більш ніж на 40%, і тільки в однієї газети спад виявився менше 10%. Судячи з усього, економічна стагнація в Європі суттєво вплинула на розмір читацької аудиторії – перш за все, в Іспанії, що найбільш сильно постраждала від кризи, а також в Румунії, Чехії та Сербії.

Вражаючим виявився той факт, що Китай опинився на п'ятому місці серед країн з найбільшим падінням тиражів. Скорочення циркуляції китайських газет перевищила півмільйона екземплярів. Індія теж не порадувала видавців газет: вперше з 2008 року тиражі в цій країні впали, хоча й менш значно, ніж в Китаї.

Трохи здивували експертів Сполучені Штати, де циркуляція виросла. Втім, становище не настільки райдужне, як може здатися на перший погляд. Весь приріст – 166 тис. примірників або 3,2% – припав на три великі американські газети. Фактично, приростом США зобов'язані єдиній газеті – New York Times, оскільки збільшення аудиторії Wall Street Journal виявилося практично ідентичним падінню тиражів Washington Post. Цілий ряд великих видань, наприклад USA Today, показали різке падіння циркуляції» [10].

Експерти пов’язують загальносвітове падіння накладів газет насамперед із поширенням мобільних пристроїв (перш за все, смартфонів) і доступу в Інтернет у країнах, що розвиваються.

«Якщо прийняти це як пояснення, стає ясно, що вплив смартфонів на скорочення читацької аудиторії газет на ринках, що розвиваються, буде ще сильнішим, ніж у розвинених країнах. Ймовірно, в найближчі роки падіння тиражів газет ще більше прискориться» [10].

Водночас на тлі цієї тенденції спостерігається стабільна динаміка значного приросту читачів інтернет-версій газет і журналів практично в усіх країнах. Медіааудиторія нині віддає перевагу безкоштовним електронним джерелам інформації.

З 2013 року другий в США за популярністю (після Time) щотижневий журнал Newsweeк видається тільки в онлайновому форматі. Головний редактор Newsweek Т. Браун вважає, що в історії цього 80-річного видання настав той переломний момент, коли найбільш ефективним і продуктивним способом взаємодії з читачем є саме цифровий формат. 2012 року журнал зазнав $40 млн. збитків через зниження продаж і рекламних надходжень. Водночас відвідуваність інтернет-сайту Newsweek зросла на 70% до 15 млн. унікальних відвідувачів на місяць. Тираж друкованої версії журналу в 2012 р. становив 1,5 млн. примірників.

Відмовившись від типографських послуг, видавці журналу розраховують підвищити рентабельність видання, котре переживає фінансові труднощі з 2007 року.

Оновлене видання виходить під назвою Global Newsweek в єдиному англомовному варіанті і орієнтоване переважно на користувачів смартфонів – інтелектуальну аудиторію, котра бажає дізнаватися про світові події з високоякісних текстів. Їх можна переглядати в різних форматах на персональних комп’ютерах, планшетах, електронних книгах.

Згідно з дослідженням центру Pew Research, сьогодні 39% американців  воліють дізнаватися про новини з цифрових джерел. Кількість користувачів смартфонів, які змінили тренд у видавничій індустрії, перевищило 1 млрд. осіб. За твердженням Pew Research, обсяги продажу друкованої продукції в газетних кіосках за 6 місяців 2012 р. впали на 9% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

Заміна Newsweek онлайновою версією відображає загальні тенденції в медіаіндустрії. Доходи від реклами в друкованих виданнях значною мірою знижуються через економічні проблеми. Крім того, друковані ЗМІ зазнають поразки від Інтернет-ресурсів, які публікують новини оперативніше й у великих обсягах. Раніше фінансовий журнал SmartMoney також повідомив про припинення випуску друкованої версії та свій ухід в онлайн [3].

З жовтня 2008 року бостонська Christian Science Monitor існує тільки в Інтернеті. В березні 2009 р. одна з найстаріших ділових газет Seattle Post-Intelligencer, що була заснована 1863 р., також обрала для себе електронний формат. З 2009 р. в Інтернет повністю пішов британський варіант журналу Maxim, що друкувався до того часу впродовж 14 років. Американський музичний журнал Blender також з 2009 року поширює власні публикації тільки на своєму сайті. Французьске видання La Tribune перейшло в електронний формат у січні 2012 року, намагаючись таким чином подолати фінансові труднощі. Однак для деяких друкованих ЗМІ перехід в онлайн виявився провальним. Недавній приклад такої невдачі — французька газета France Soir, що перейшла в онлайн-формат у грудні 2011 р. Пізніше було ухвалено рішення щодо  її ликвідації [6].

Професор журналістики Північно-східного університету в Бостоні Д. Кеннеді вважає, однак, прогнози щодо неминучої загибелі поліграфічної періодики передчасними, адже вона, як і раніше, дає більше доходів від реклами, ніж інтернетний варіант. Власники Newsweek, на думку Д. Кеннеді, просто намагаються скоротити фінансові втрати, оскільки не можуть знайти адекватну бізнес-модель, незважаючи на прихід у журнал 2 роки тому відомого редактора Т. Браун. Тому вони й шукають порятунок у повному переході в цифровий формат. Однак видання з платною цифровою версією не дуже приваблюють рекламодавців, тому майбутнє таких видань є сумнівним.

Періодичні видання, які сьогодні вважаються успішними, як правило, мають і гармонійно поєднують два життєздатні компоненти – друкований і онлайновий. Приміром, добре йдуть справи в газеті Wall Street Journal. Успішною моделлю журналу можна назвати The Atlantic, що включає щомісячну друковану версію і безплатний веб-сайт, де й багато реклами.

Newsweek – не перший американський новинний журнал, який цілком переходить у цифровий формат. 2010 року аналогічний крок здійснив тижневик U.S. News & World Report. Водночас Р. Стенгел, шеф-редактор легендарного тижневика Time, заявив, що його видання зробить усе можливе, аби зберегти друкований варіант як ключовий елемент свого товарного знаку  [1].

Подібні процеси спостерігаються й в Україні. 11 лютого 2013 року вийшов останній випуск газети «Известия в Украине». Її генеральний директор О. Боярчук пояснив це рішення тим, що світовий ринок преси не може вийти з тривалої кризи, і Україна – не виняток. Видавці доволі довго намагалися знайти формат, аби видання стало прибутковим, однак на бажані показники, констатував він, так і не вийшли [4].

Висновки. Інтернет як надзвичайно впливовий і найперспективніший  ЗМК, як спосіб альтернативного спілкування відіграє ключову роль у формуванні сучасного інформаційного простору, фактично встановлює в суспільстві та світі загалом інформаційну владу нового типу – електронну.

Вплив Інтернету призвів до таких тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційного середовища: 1) еволюція традиційної журналістики, її тотальна інтернетизація; 2) стрімка міграція в Інтернет великої частки медіааудиторії, що відбувається разом із переходом преси в онлайн; 3) періодичність поширення й споживання масової інформації змінилася безперервністю (перманентністю) інформаційних потоків у величезних обсягах; 4) на тлі падіння накладів друкованих ЗМІ практично в усіх країнах відзначається стабільна динаміка значного приросту аудиторії онлайн-версій газет і журналів внаслідок спрощення доступу до Інтернету, поширення портативних цифрових пристроїв; 5) сучасна медіааудиторія віддає перевагу безкоштовним електронним джерелам інформації.

Безумовно, перспективними є подальші дослідження розвитку медіасфери у вищезазначених напрямках, що становить неабиякий науковий інтерес.

 

 

Список використаних джерел та літератури

 

1. Давыдов А. Newsweek уходит в Интернет [Електронний ресурс] // Радио Свобода. – 2012. – 19 жовтня. – Режим доступу : http://www.svoboda.org/content/article/24744337.html

2. Житарюк М. Г. Соціокультурна модель журналістики: традиції і новаторство : монографія / М. Г. Житарюк. – Львів, 2008. – 416 с.

3. Закиянов Д. Журнал Newsweek уходит в онлайн [Електронний ресурс] // Экономические известия. – 2012. – 18 жовтня. – Режим доступу : http://world.eizvestia.com/full/zhurnal-newsweek-uhodit-v-onlajn

4. «Известия в Украине» останавливают выпуск газеты [Електронний ресурс] // «Известия в Украине». – 2013. – 11 лютого. – Режим доступу : http://www.izvestia.com.ua/ru/article/50573

5. Кастельс М. Информационное общество: Экономика, общество и культура [Електронний ресурс] / М. Кастельс ; пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. – М. : Гос. ун-т Высш. шк. экономики, 2000. – 606 с. Режим доступу :  http://www.twirpx.com/file/63184/

6. Кузнецова Е. Newsweek уходит в онлайн [Електронний ресурс] // Коммерсантъ.ru. – 2012. – 26 июля. – Режим доступу : http://www.kommersant.ru/doc/1988259

7. Куриленко О. Майбутнє газет: Текст помер, хай живе Контент [Електронний ресурс] // Українська правда. – 2011. – 19 березня. – Режим доступу :  http://www.pravda.com.ua/columns/2011/03/19/6022251/

8. Мирошниченко А. Вышла книга о смерти газет [Електронний ресурс] // Частный корреспондент. – 2011. – 14 февраля.Режим доступу:  http://www.chaskor.ru/article/kogda_umrut_gazety_22236

9. Мирошниченко А. Когда же умрут газеты – I. Ускорители смерти // Slon. – 2010. – 26 березня. – Режим доступу : http://slon.ru/future/kogda_zhe_umrut_gazety_i_uskoriteli_smerti-341714.xhtml

10. Тиражі газет падають по всьому світу, а не тільки в розвинених країнах [Електронний ресурс] // Gard Land. – Режим доступу : http://cardland.com.ua/home/929-2011-02-17-151643.html

11. Украина опустилась в рейтинге свободы прессы, - Freedom House [Електронний ресурс] // Zn.ua. – 2012. – 1 травня. – Режим доступу : http://zn.ua/SOCIETY/ukraina_opustilas_v_reytinge_svobody_pressy,_-_freedom_house.html

 

 

 

 

 

 



Создан 01 сен 2013



top.bigmir.net